Страховий запас в умовах кризи: ухвалення рішення про необхідність та обсяг. Як не тримати зайве та забезпечити необхідне?

 Основним завданням SCM є забезпечення стійкості і живучості ланцюга постачання що виражається в управлінні ризиками. Розберемося з термінологією:

 Стійкість ланцюга постачання – це комплексна властивість ланцюга постачання, що характеризує здатність зберігати, реалізовувати та відновлювати властиві ланцюгам постачання цільові можливості в умовах впливу активізуючих факторів (кризи) цілеспрямованого та нецілеспрямованого характеру.

 Живучість ланцюгів постачання – це здатність зберігати штатний режим функціонування при впливі дестабілізуючих факторів. Живучість виключає можливість переходу штатного режиму в ситуацію зриву плану або катастрофу в умовах впливу передбачуваних раніше та/або не передбачених раніше дестабілізуючих факторів ризику.

 В умовах кризи, в якій ми перебуваємо зараз, на ЦП впливають і прогнозовані та непрогнозовані ризики і перед нами стоїть завдання адаптувати ЦП найбільш ефективним способом. “Вписати” з найменшими витратами в нову реальність.

 Ефективним та поширеним методом управління ризиками є страховий запас. Це спосіб створення певної надмірності там, де впливає ризик і невизначеність. Дія страхового запасу спрямована на ділянку системи в якій:

  • Особливо часто відбуваються порушення;

  • Які є критичними для забезпечення пропускної спроможності системи;

  • Незначні зміни, у яких призводять до значних відхилень значень показників економічної ефективності;

  • Ділянки ланцюга постачання, ліквідація порушень у яких пов’язана із значними фінансовими чи тимчасовими витратами.

Джерела невизначеності:

  • коливання попиту;

  • відхилення строків постачання;

  • помилки прогнозів;

  • вихід з ладу ресурсів;

  • неточність даних;

  • помилкові рішення на всіх рівнях;

  • неточна передача інформації;

  • збій комунікацій;

  • цілеспрямовані дії щодо руйнування ланцюжка постачання (тероризм, розкрадання тощо);

  • зміни політичної та економічної ситуації;

  • природні катаклізми.

Страховий запас покликаний стабілізувати систему та згладити негативні впливи таких факторів, як коливання попиту та відхилення термінів постачання.

 На практиці використовується безліч методів розрахунку страхового запасу:

  • відсоток від попиту;

  • на основі денного споживання;

  • вручну;

  • середнє відхилення попиту;

  • середнє відхилення термінів постачання;

  • імовірнісний підхід.

Класична формула розрахунку страхового запасу:

де:

k –  відповідає заданому  рівню сервіса (див.  табл. Стандартного нормального розподілу);

mq – середні продажі;

σ(L) –  відхилення строків постачання ( середньоквадратичне)

ml – період виконання замовлення;

σ(q) – відхилення середнього споживання (середньоквадратичне)

Цей підхід широко відомий у різних інтерпретаціях та застосовується для обчислення обсягу страхового запасу у рамках системи управління запасами.

 Однак, у період кризи ми стикаємося з гострим дефіцитом коштів і маємо своєчасно реагувати та змінювати звичні, напрацьовані роками підходи в управлінні товарними запасами та підходи до управління ланцюгом постачання.

 Реакція на виклики, що дестабілізують ЛП:

  •  Перехід з Push до Pull стратегії. Уникнення планів продажів, основний орієнтир – фактичне споживання ( вторинні продажі);
  • Скорочення обсягу постачання;
  • Збільшення частоти постачання. Ці заходи впливають на оборотність і дозволяють вивільнити кошти;
  • Фокус на оборотність без  шкоди для собівартості (Зміна KPI);
  • Знижуємо вимоги до рівня задоволеності попиту (Servis Level  90-95%). Цей показник безпосередньо впливає на обсяг страхового запасу, як видно з формули вище (k) надає найбільший вплив на обсяг страхового запасу;
  • Підвищуємо точність прогнозування. Замінюємо страховий запас точним прогнозом на основі фактичного споживання;
  • Фокус уваги на терміни постачання. Точність планування функціонального циклу;
  • Зрізаємо «жир» – вбиваємо страхові запаси за категоріями:

Ці дії дозволяють:

– знизити рівень товарних запасів  (до 20%);

– як наслідок – покращення оборотності та вивільнення грошових коштів.