Лідер – це добрий керівник, а добрий керівник – завжди лідер. Ці два поняття стають нерозривними, і не варто думати, що справжні лідери потрібні лише на чолі компанії. За словами Ксенії Валієвої, для будь-якого підприємства важливо, щоб лідерські якості мали всі співробітники, які очолюють кожен окремий напрямок діяльності.

 – Маю сказати, що керівник зовсім не обов’язково повинен мати підлеглих, – уточнює К. Валієва. – Ми говоримо про керівника, який насамперед керує процесами та здатний змінювати їх, підлаштовуючи під вимоги сучасності. А чи потрібні для цього підлеглі чи ні – це вже питання другого порядку.

 Тому керівник і лідер зовсім не обов’язково має бути людиною, яка «розмахує шашкою», команди якої всі беззастережно виконують. Але він обов’язково має бути справжнім професіоналом своєї справи, здатним, по-перше, розуміти, які цілі необхідно поставити перед собою в даний момент, по-друге, вміти досягати поставленої мети.

Ксенія Валієва виділяє чотири типи лідерства, характерних для різних етапів розвитку компанії. Кожен їх формує свій тип управління. Якщо уважно проаналізувати кожен із них, можна зрозуміти, наскільки важливо ще й чітко визначити, на якому етапі розвитку перебуває компанія. Адже помилковий вибір типу управління також може виявитися тим стримуючим фактором, який не дозволить поставити правильні завдання, а отже, стримуватиме природний еволюційний процес.

 Чотири типи лідерства (за Іцхаком Адізесом)

 1.Виробник

 Стиль управління, необхідний на початковому етапі становлення підприємства. І тут керівник грає роль няньки для більшості своїх підлеглих, яких треба навчати, прищеплювати їм необхідні професійні якості тощо. Загалом через цей етап пройшла більшість керівників, яким доводилося піднімати бізнес з нуля.

 2. Адміністратор

Як правило, він з’являється, коли бізнес у компанії вже починає налагоджуватися і виникає необхідність упорядкування дій всього колективу. Встановлюються деякі нормативи, запроваджується планування та періодична звітність, розробляються графіки (прийому заявок, відвантажень тощо, якщо йдеться про логістичній компанії). Зазвичай застосування адміністративного стилю веде до оптимізації процесів для підприємства, що дозволяє працювати ефективніше. Основні елементи адміністративного стилю можна застосовувати й у довгостроковій перспективі. Однак при переході компанії на наступний етап розвитку увага лідерів зміщується від адміністрування до стратегічних бізнес-категорій.

 3. Підприємець

На цьому етапі від лідера вимагається вміння «бачити крізь туман», тобто визначати напрямки розвитку бізнесу, які ще не виявилися на ринку, але в майбутньому обов’язково нададуть нові можливості. Поточний процес вже налагоджено, і керівник більше не приділяє йому головної уваги. Натомість він фокусується на стратегічному плануванні. За словами Ксенії Валієвої, цей стиль управління дозволяє вчасно впроваджувати інновації, що допомагає бізнесу «не згинути» у вирі чергової кризи.

 4. Інтегратор

Він передбачає фокусування на корпоративних цінностях, що неймовірно підвищує вартість бренду. Забезпечує стабільний розвиток у довгостроковій перспективі.

 Яким має бути лідер?

– Після того, як визначено, на якій стадії розвитку знаходиться бізнес, які цілі перед собою ставить і який стиль управління для нього найбільш прийнятний, потрібно звернути увагу на особистість лідера, – продовжує Ксенія Валієва. – У спеціальній літературі можна знайти безліч міркувань про те, що справжній лідер має бути рішучим, заповзятливим, здатним сміливо впроваджувати інновації, які розуміють своїх співробітників тощо. Але давайте одразу домовимося, що в природі ідеальних людей не існує. І навряд чи ми знайдемо хоч одного менеджера, який насправді має всі ті якості, які йому приписують деякі теоретики.