Якщо подивитися на бізнес з боку, не важко помітити, що в ньому діють ті ж самі закони розвитку, за якими живе природа, суспільство чи сім’я. У бізнесі також важливою є роль лідера, здатного повести за собою інших до наміченої цілі. Але хто такий лідер? Якими якості він повинен мати?

 Лідерські завдатки даровані природою чи їх можна розвивати? Напевно, багато хто з вас замислювався над цими питаннями, як і над причинами розвитку злагодженої чи конфліктної ситуації в колективах. Розмірковуючи на цих питаннях, Ксенія Валієва, коуч та бізнес-тренер, на перший погляд, не повідомляє нічого екстраординарного. Однак її думка допомагає розставити все по своїх місцях і розробити чіткий алгоритм розвитку своїх лідерських якостей.

 Без лідера неможливий розвиток

 – Будь-яка складна система функціонує за чітко визначеними законами, – нагадує Ксенія Валієва. – Різні її частини завжди виконують свої конкретні завдання. Це видно на прикладі звичайної клітини, так і на прикладі людського організму. Чому нирки ніколи не висувають претензій печінці? Та тому, що кожен орган зайнятий «своєю справою», але при цьому завжди є мозок, який керує всім.

 У різних спільнотах діє той самий закон природи. Комусь виконувати конкретні функції, комусь керувати. Тому у зграї завжди є ватажок, у сім’ї має бути голова, у державі – президент, на підприємстві – директор. Але чи завжди людина, яка сидить у керівному кріслі, справді є лідером і яка взагалі роль лідера у бізнесі?

 – Роль у нього та сама, що й у будь-якій іншій системі, – пояснює Ксенія. – Він має організувати процес та повести решту за собою до наміченої цілі. Проблема в тому, що далеко не кожний керівник є повноцінним лідером. А в такій ситуації не може розвиватися не лише компанія, а й будь-яка інша система.

 Можливо, без справжнього лідера компанія проживе рік чи два у ситості та спокої. Однак рано чи пізно настане момент, коли перед нею виникнуть нові виклики, необхідно подолати чергову кризу або терміново освоїти нові технології, вийти на нові ринки тощо. Якщо не буде кому очолити цей процес, швидше за все, підприємство опиниться на узбіччі. Таких прикладів можна знайти багато. В умовах, що швидко змінюються, деякі колективи не змогли змінити старі парадигми поведінки. В результаті прибутковість компаній помітно скоротилася. І все, на що вони виявилися здатними, – це ностальгувати про добрі старі часи, коли щось добре виходило. А все тому, що продовжували рух по накоченій колії. Щоб переключитися на інший, сучасніший лад, необхідно було, щоб хтось очолив цей процес. Якщо така людина вчасно не знайшлася, необхідні зміни не відбулися.